Аркан-Буги
Дуже давно, в сивий давнинi
Ватри палали на верховинi,
Люди з вогнем в серцях ставали в коло.
Кже си вiд сонця духи й лiсовi
Танок чатували в холоднiй пiтьмi.
Снага в очах, i снага навколо.
Палаюча ватра, яскравi зiрки,
Спогади газди про минулi роки,
Як лицарi дивнi прийшли з полонини.
Спокiй горгонiв великий й сумний.
Танець принесли таємний новий
I музику кльову, що й досi луна по долинi.
|
